Шевченківські дні – 2025
11.3.2025
Шевченківськими днями, як відомо, ми називаємо 9 і 10 березня – роковини народження та смерті Тараса Шевченка.
9 березня 1814 р. він народився, а 10 березня 1861р. прийшов останній час поета. Не завжди це свято відзначали легально. Довгий час патріоти потайки збирались для вшанування пам’яті Кобзаря.
Напередодні 211-го дня народження геніального Т.Г.Шевченка, а також 104-ї річниці заснування Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», що з гордістю носить ім’я поета, у Відокремленому структурному підрозділі «Брянківський фаховий коледж ДЗ «Луганський національний університеті мені Тараса Шевченка» традиційно була проведена низка різноманітних заходів.
6 березня у Миргородському краєзнавчому музеї імені Опанаса Сластьона відбулось офіційне відкриття виставки творчих робіт здобувачів освіти та викладачів коледжу, яка присвячена вшануванню пам’яті Шевченка. https://www.facebook.com/share/p/18ffP6GWNg/
Рядки Тараса, сповнені почуттями та емоціями, спонукають нас знов і знов звернутися до його творчості, надають міцності та сили духу. Саме тому здобувачі освіти коледжу взяли найактивнішу участь у традиційному флешмобі із читання поезій Т.Г.Шевченка «Єднаймо душі словом Кобзаря!». Із відеозаписами виступів можна ознайомитись за поданим нижче покликанням.
До роковин народження Тараса Григоровича проведені інформаційні години «Провісник майбутнього» про долю України, бо окремі рядки Кобзаря настільки є актуальними і пророчими, наче написані про нас з вами:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
9 березня, на день народження поета-символа незламного духу України, представники коледжу взяли участь у покладанні квітів до пам’ятника Шевченкові в м. Миргороді.
11 березня здобувачі освіти і викладачі коледжу відвідали літературно-інформаційний захід до 185-ї річниці виходу першого видання «Кобзаря», який відбувся у Миргородському міському будинку культури.
Вшанувати Тараса Григоровича Шевченка під час тяжкої війни є для нас надзвичайно важливим, бо це – виявлення шани рідній мові, культурі, історії народу, зміцнення віри в незламний дух українців та нашу перемогу:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!


