Участь у публічній дискусії

13.11.2024

Викладачі кафедри політології і міжнародних відносин взяли участь у публічній дискусії.

12 листопада 2024 року доцент кафедри політології і міжнародних відносин Навчально-наукового інституту соціальних і гуманітарних наук Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Меженська разом з іншими викладачами кафедри взяла участь у публічній дискусії на тему: «Уявлення про колабораціонізм: наслідки для стійкості та соціальної згуртованості», яка була організована Національною платформою стійкості і згуртованості. Дискусія відбувалася за двома основними напрямками: «Суспільна думка про колабораціонізм»; та «Державна політика щодо відповідальності за колабораціонізм».

Існують різні типи колабораціонізму – військовий, економічний, політичний або адміністративний, культурний або духовний, побутовий. Колабораціонізм може бути добровільним або примусовим (вимушеним). Наразі, ми можемо спостерігати усі типи колабораціонізму і однозначно стверджувати, що не всі випадки співпраці з ворогом є добровільними. Відтак відповідальність за різні типи колабораціонізму має бути різною, а розгляд кожного випадку має здійснюватися з урахуванням добровільності чи вимушеності співпраці з ворогом.

Під час заходу були презентовані ключові висновки соціологічних досліджень, що стосуються ставлення суспільства до колабораціонізму та відповідальності за нього; проаналізовано законопроєкти щодо відповідальності за колабораціонізм; відбулося обговорення  актуальних змін у  правовому регулюванні.

 Порушувалися питання, щодо визначальних критеріїв при оцінці колабораційної діяльності, де, на думку  регіональної координаторки Національної платформи стійкості та згуртованості в Луганській області Олени Ніжельської, має бути саме причетність до конкретних злочинів, а не професія (рятувальники чи працівники комунальних служб, медичні працівники, вчителі). Водночас професія не є індульгенцією.

Як слушно зауважила співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко, разом із запитом на справедливість у суспільстві є високий рівень розуміння того, що люстраційні процедури щодо колаборантів мають бути застосовано персоналізовано. Бо жити в окупації — це не злочин. Притягувати до відповідальності потрібно не за те, що людина була вчителем чи рятувальником під час окупації, а за злочини, до яких  вона була причетна і за наслідки цих злочинів».

Кожна держава має приймати власні рішення, виходячи з ситуації, що склалася, і переслідуючи цілі, яких вона прагне досягнути. Якщо ми говоримо про демократичну правову державу, а саме так проголошує  себе Україна, то, відповідно, і її політика щодо відповідальності за колабораціонізм має формуватися з урахуванням міжнародних стандартів захисту прав людини, зокрема щодо визначення відповідальності особи, здійснення судочинства, абсолютної заборони катувань тощо, а також спиратися на міжнародне гуманітарне право.

Отримані знання будуть застосовані в освітніх компонентах першого (бакалаврського), другого (магістерського)  і третього (освітньо-наукового) рівнів за спеціальністю 052 «Політологія».

Дякуємо Збройним Силам України за можливість займатися науковою діяльністю.

Дякуємо організаторам заходу.

За інформацією кафедри політології і міжнародних відносин
Навчально-наукового інституту соціальних і гуманітарних наук