Всеукраїнський студентський науковий інтернет-семінар

13.3.2024

Здобувачі вищої освіти навчально-наукового інституту філології і журналістики взяли участь у Всеукраїнському студентському науковому інтернет-семінарі «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Нещодавно відбувся інтернет-семінар, присвячений 210-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Науковий захід був організований 7 березня 2024 р. кафедрою бізнес-лінгвістики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Співорганізаторами інтернет-семінару стали Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Полтава), Київський національний лінгвістичний університет, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (м. Київ), Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне).

Модератором інтернет-семінару від нашого університету була кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Маргарита Кравченко.

Виголошення доповідей і їх обговорення відбувалось в атмосфері творчого спілкування, обміну думками, визначення актуальних проблемних питань у межах тематичних напрямів роботи семінару:

• Бунтар у житті – бунтар у творчості.
• На сторожі України сьогодні – слово Кобзаря (Т. Шевченко у вимірах сучасної інфографіки, соціальних мереж, штучного інтелекту).
• Творчість Кобзаря увібрала весь український світ, а весь світ знає нині Шевченкове слово.

«Не сумуй, Шевченкуй!», – так розпочала свій виступ Софія Недогибченко, яка акцентувала увагу на багатогранному внеску Кобзаря в різні сфери життя й актуальності його спадку для сучасного світу. Твори Тараса Шевченка можуть бути використані в інфографіці для створення графічних елементів, які візуалізують його поезію, біографію або ідеї. Кожен вірш може містити певні емоційні нюанси, які можна відобразити у вигляді кольорових схем. У соціальних мережах Шевченкові твори можуть слугувати для створення цитат, мемів, що привертають увагу користувачів до його спадщини, сприяючи дискусіям у віртуальних спільнотах. Доповідачка продемонструвала учасникам семінару ілюстрації, які створив штучний інтелект до поезій Тараса Шевченка, і висновкувала, що в наш час Шевченко допомагає молоді об’єднуватися, його ідеї свободи, рівності й справедливості є актуальними, особливо в контексті сучасних викликів.

Вікторія Носаль привернула увагу учасників семінару до творчості Шевченка як одного з найвидатніших європейських і світових явищ, оскільки не існує відповідних аналогів поета в письменстві інших народів у плані доступної форми донесення до них менталітету українського народу, його світоглядних позицій та зображення всіх історичних перипетій, які довелось пройти українцям на шляху державотворення. Саме тому твори Кобзаря перекладені всіма слов’янськими мовами, грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, датською, новогрецькою, іспанською, гінді, японською, в’єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами. У світі встановлено 1167 пам’ятників Тарасу Шевченку, із них 1068 – в Україні й 99 – у 44 іноземних країнах, зокрема в містах Палермо, Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо. Доповідачка закликала сучасну молодь берегти у своєму серці той вогник любові до Батьківщини, який запалив поет своїми безсмертними творами.

Яромир Фундук’ян і Тетяна Сіденко висловили свої думки й почуття, викликані поетичними рядками з «Кобзаря». Лунало Шевченкове слово з поем «Гайдамаки», «Наймичка», «Кавказ», «Тарасова ніч», яке й сьогодні об’єднує українців довкола національної ідеї.

У результаті дискусійного обговорення доповідей учасники інтернет-семінару схвалили думку про сучасність Шевченкового слова, про необхідність досліджувати його, по-новому осмислювати й інтерпретувати.

Усі здобувачі освіти одержать сертифікати про участь у всеукраїнському студентському науковому інтернет-семінарі.

Дякуємо викладачам кафедри бізнес-лінгвістики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за можливість долучитися до обговорення творчої спадщини Кобзаря, яка й сьогодні не втратила своєї значущості і є прикладом самовідданості митця рідному народові й Україні.

Кафедра української мови