Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Польова практика з геології

Під час осінньої сесії у Кремінній була проведена польова практика з геології зі студентами І та ІІ курсів.

Студентські практики пройшли згідно з розкладом занять під керівництвом доцента кафедри, кандидата геолого-мінералогічних наук Удовиченка Миколи Івановича. Продовження польової практики і основна її частина планується на весінню сесію, а восени було проведено усього по одній екскурсії.

У геологічному відношенні місто Кремінна відоме тим, що воно розташоване в межах так званого Кремінського куполу. Куполи – це додатні тектонічні складки, у яких довжина перевищує ширину не більше ніж у два рази. В межах Луганської області куполовидні тектонічні структури широко розповсюджені вздовж долини Сіверського Дінця. Крім уже названого Кремінського відомі також Привольнянський, Лисичанський, Кружилівський, Вергунський та інші куполи. Для названих структур характерні інтенсивні підняття в недавньому минулому, а деякі продовжують підійматися і зараз. Досить тривале підіймання призвело до того, що значна товща відкладів на місці розташування куполів в результаті ерозійних процесів була розмита. Так сталося і з Кремінським куполом. Зараз це єдине місце в Луганській області, де на лівобережжі Сіверського Дінця кам’яновугільні відклади виходять на поверхню. Ця обставина, до речі, зумовила місце розташування шахти Кремінська.

Об’єктом для проведення екскурсій було обрано північний породний відвал шахти Кремінська. Значна частина його має сірий колір, що вказує на відсутність горіння. Для нас це було дуже важливою обставиною, так як при горінні відвалу гірські породи і мінерали дуже суттєво змінюють свій вигляд, можуть навіть повністю знищитись.

Під час екскурсії до місцевого краєзнавчого музею ми звернули увагу на план гірничих робіт шахти Кремінська, який виставлений в якості експонату. На ньому було позначено, що шахта розробляла вугільні пласти алмазної світи, яку ще називають світа L. Відомий палеоботанік, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Олег Петрович Фисуненко відзначав, що ця світа досить слабко схарактеризована викопними рослинами. Ця обставина додатково надихала нас на можливі палеоботанічні відкриття.

Студенти першого курсу виступали в якості «розвідників». Їм необхідно було в цілому оцінити перспективи пошуків мінералів і скам’янілостей, в ідеалі – знайти породу з відбитками рослин. Уже наприкінці екскурсії удача посміхнулась їм: порода із флороносного шару була знайдена.

Перед студентами другого курсу стояло завдання зібрати різноманітну у систематичному відношенні колекцію відбитків древніх рослин. Вони також успішно виконали і навіть перевиконали завдання. Крім відбитків рослин було знайдено цікавий мінералогічний зразок та декілька скам’янілостей безхребетних.

Факультет природничих наук

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2017